Останні новини

Збільшення штрафів та тюремний термін: що може загрожувати українським підприємцям за несплату податків

Законодавці пропонують садити у в'язницю за несплату податків

У лютому Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за законопроєкт №3959-1, який покликаний внести зміни до адміністративного і кримінального кодексів. Саме суперечливе нововведення - тюремний строк за несплату податків.

Більш детально у питанні розібрався Odesa Live.

Читайте також: Про податки не забув: скільки коштів українці витрачають на утримання держави

В'язниця за несплату

Раніше за несплату податків можна було сісти у в'язницю, але у 2012 році санкції були змінені: замість ув'язнення в місцях поневіряння свободи, були підвищені штрафи і введена можливість конфіскувати майно.

Тепер же нардепи вирішили не тільки повернути санкції, що передбачають тюремне ув'язнення, а й розширити список злочинів, за які можна потрапити у колонію. Так, крім несплати податків, строк можливо заробити, якщо не оплачувати різні збори. Наприклад, до Пенсійного фонду. Правда, важливо підкреслити, що це стосується несплати від 3,4 млн грн. Якщо у вас борг, наприклад, 500 грн, в’язниця вам не загрожує.

В цілому, у ст. 212 КК України планують внести наступні зміни:

За умисне ухилення від сплати податків, зборів, платежів, вчинене службовою особою, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, або іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в значних розмірах карати:

  • штрафом від 85 000 до 119 000 грн; або арештом на строк до шести місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

За ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, введуть:

  • штрафи від 119 000 до 170 000 грн; або обмеження волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

За ті самі дії, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, покарають:

  • штрафом від 255 000 до 425 000 грн; або позбавленням волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна або без такої.

Також у новому проєкті з'являється ще одна частина статті 212 - про шахрайство з податком на додану вартість. У ній вказується, що незаконне отримання відшкодування ПДВ або навіть подача "незаконної" заяви на відшкодування караються штрафом в 50 неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами на 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або ув'язненням до трьох років.

Ці ж дії, вчинені повторно або організованою групою осіб - штраф в 50-100 неоподатковуваних мінімумів або тюремний термін до 5 років. Залежно від суми незаконно отриманого відшкодування, тюремний строк може збільшуватися до 12 років.

Важіль для БЕБ

Читайте також: Необмежений доступ до особистих даних і власне силове крило: чим буде займатися нове Бюро економічної безпеки

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала спікера парламенту Дмитра Разумкова і народних депутатів відкликати прийняття законопроєкту, тому що документ дозволяє правоохоронцям зловживати своїми повноваженнями.

"Редакція законопроєкту, зокрема, дозволяє розпочати кримінальне переслідування керівництва компаній тільки на основі факту подачі заяви на відшкодування і рішення податкових органів про відмову у відшкодуванні до розгляду спору в судовому порядку", - зазначила ЄБА

На думку європейських експертів, запропоновані законопроєктом зміни дозволять широко трактувати дії платників податків про "надання завідомо неправдивих відомостей" з боку слідчих органів і залишать великий простір для зловживань і тиску з боку держорганів. Для захисту інтересів і відшкодування ПДВ бізнесу доведеться йти до суду.

"За переконанням бізнесу, такі норми законопроєкту суперечать основними задекларованими напрямками діяльності влади: спрощення ведення бізнесу і неприпустимість тиску на бізнес", - підкреслила ЄБА.

У свою чергу, адвокат Яків Гольдарб зазначив, що формулювання у законопроєкті розписані таким чином, що під статтю можна буде підвести фактично будь-який “суперечливий” ПДВ.

“Вочевидь, що в питаннях відшкодування ПДВ будь-яка сума, що підлягає виплаті з бюджету бізнесу (а не навпаки), є суперечливою (бо податківці з чимось і так не погодяться). Крім того, на відміну від частин 2 і 3 аналізованої статті, частина 1 передбачає покарання за сам факт незаконного заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування ПДВ незалежно від того, яка ж сума відшкодованого незаконно податку, тобто реальність збитків бюджету та їх розмір значення не матимуть”, - розповів адвокат.

Таким чином, правоохоронці отримають можливість притягнути до кримінальної відповідальності практично будь-який бізнес. До слова, саме через це в Україні раніше скасували тюремний строк за несплату податків. У 2012 році влада стверджувала, що податківці занадто сильно зловживали можливістю виписати реальний термін навіть за невелику податкову недоїмку. Іншими словами, вимагали гроші у підприємців, погрожуючи в'язницею. Тепер же нардепи за фактом повернули цей важіль тиску, тільки не податковій міліції, а недавно створеному управлінню: Бюро економічної безпеки. Законотворці самі зазначали, що даний законопроєкт створили саме для БЕБ.

Нагадаємо: 

Головні новини міста коротко та зручно читайте в Telegram Odesa Live. Бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. А ще ми жартуємо та танцюємо в Tik Tok!