Останні новини

Творець вакцини від чуми та холери: історія самого невідомого одесита

Володимир Хавкін створив вакцини від хвороб, які тероризували людство з давніх часів. Навіть коронавірус в порівнянні з ними міг здатися лише дитячими пустощами

Багато хто з нас чув про такі хвороби, як холера і чума, які забрали життя мільйонів людей. Сьогодні - вони історія, але мало кому відомо ім'я людини, яка зуміла впоратися з цими недугами. А це, між іншим, одесит, який так і не дочекався визнання на Батьківщині.

Odesa Live вирішив нагадати біографію великого вченого, який залишив відчутний слід в історії людства.

Молодий бунтівник

Володимир Ааронович Хавкін (він же Вальдермар Мордехай Вольф) народився в Одесі у 1860 році. З юних років мав значний інтерес до природничих наук, а тому став студентом Новоросійського університету (нині - ОНУ ім. І.І. Мечникова - ред.). В цей час в там працювали молоді, завзяті, видатні в майбутньому вчені, в тому числі Ілля Мечников, який став наставником нашого героя.

Крім цього, Хавкін вів бурхливу громадську діяльність. Будучи студентом, він став членом Єврейської ліги самооборони, захищаючи єврейські будинки від погромників. При одному з таких інцидентів отримав поранення. Також Володимир Хавкін був близький до гуртків студентів-народників, за що був заарештований і відрахований з університету, але за нього заступився Ілля Мечников, і юний бунтар зміг продовжити студентську діяльність.

хавкин5.jpg

Хавкін (зліва) у лабораторії Мечникова

Після закінчення університету Хавкін працював в Зоологічному музеї в Одесі, але подальший кар'єрний ріст для нього був закритий. Справа в тому, що у 19 столітті в Російській імперії антисемітизм був нормою навіть на державному рівні, а тому Володимир не мав можливості продовжувати наукову діяльність. Єдиний вихід - перейти в православ'я, але вчений категорично відмовлявся.

У 1888 році, отримавши дозвіл на виїзд до Швейцарії, став приват-доцентом Женевського університету. Рік по тому Володимир Хавкін почав працювати з Луї Пастером і Мечниковим в нещодавно створеному інституті Пастера в Парижі.

Праця над вакцинами

Хавкіну довелося зайняти єдине вакантне місце в інституті - бібліотекаря. Але у вільний час займався в лабораторії дослідженнями. Наукові заняття Хавкіна, розпочаті ще в Одесі, були спочатку присвячені вивченню будови і фізіології найпростіших, а потім перейшли на бактеріологію, в першу чергу - на створення вакцин від різних хвороб. У 1892 році Володимир Хавкін розробив вакцину проти холери.

Однак колеги, навіть Пастер і Мечников, сумнівалися в ефективності вакцини. Хавкін вирішив, що найкращим місцем для перевірки стане Індія, де від холери вмирали тисячі людей. Завдяки допомозі британського посла в Парижі він домігся дозволу працювати в Індії і відправився туди у 1893 році.

Махатма Хавкін

В Індії Хавкін налагодив виробництво протихолерної вакцини і з чотирма лікарями-індусами, які повірили в ефективність препарату, поїхав в невелике селище недалеко від Калькутти. Індійські селяни не повірили лікарям, які пояснювали користь вакцинації, оскільки вважали, що хвороба і смерть визначені вищими силами, і в них не можна втручатися. У відповідь на вмовляння лікарів зробити рятівну ін'єкцію, селяни почали їм погрожувати, а потім стали кидати в них каміння.

Але замість того, щоб втекти, вчений зняв піджак і сорочку, а його товариш зробив йому ін'єкцію вакцини на очах розгніваних селян. Вони були здивовані і вражені, 116 осіб дозволили зробити собі щеплення, і ніхто з них не захворів.

Хавкин2.jpg

Хавкін (по центру) разом зі своїми співробітниками в Індії

В Індії чутки розійшлися швидко, і маленька лабораторія отримала багато запрошень для вакцинації людей в різних районах країни. За 2,5 року щеплення отримали 42 000 осіб. Деякі все ж хворіли, але смертність від холери серед щеплених людей знизилася в 10 разів. Епідемія була зупинена. В Європі його розробка була загально визнана, але й там не всі хотіли нею скористатися - антисемитизм був розвинений і в інших країнах.

Для розуміння, холера - це гостра кишкова інфекція. Вона супроводжується водянистою діареєю, блювотою, швидкою втратою організмом рідини і електролітів з розвитком різного ступеня зневоднення аж до смерті. Насьогодні поліпшена вакцина Хавкіна досі використовується проти цієї недуги.

Хавкин3.jpg

Вакцинація в Індії

У 1896 році Хавкін вирішив кинути виклик іншій, більш небезпечнішій хворобі - чумі. Тоді індійське місто Бомбей (нині Мумбаї - ред.) і його околиці вразила епідемія саме цієї хвороби. До цього з чумою боролися лише методом жорсткого карантину - як би назвали це в наш час, локдауном, а смертність серед хворих коливалася від 95% до 100%. Одесит в найкоротші терміни створив першу ефективну протичумну вакцину, знову довів її безпеку спочатку на собі, а потім протягом декількох років особисто брав участь у вакцинації населення. 

Одна з найстрашніших хвороб, яка за всю історію людства забрала десятки мільйонів життів, по суті, була переможена.

Хавкин4.jpg

Хавкін самотушки вакцинував людей

У 1897 році королева Вікторія, як імператриця Індії, нагородила Хавкіна Видатним орденом Індійської імперії. На честь нього в Лондоні влаштували прийом, на якому були присутні видатні англійські медики. З вітальним словом виступив знаменитий хірург, творець хірургічної антисептики, Джозеф Лістер, який назвав Хавкіна рятівником людства. Самі індуси зверталися до одесита не інакше, як Махатма - поважне звертання до особливо шанованої особи.

Спосіб життя, який вів Володимир Хавкін, був скромний, навіть аскетичний. Свої кошти він витрачав на філантропічні цілі, анонімно допомагаючи благодійним товариствам і просто нужденним. Серце великого вченого перестало битися 26 жовтня 1930 року. Все своє майно Хавкін заповів релігійним єврейським школам у Східній Європі.

Пам'ять

Створена Хавкіним в Бомбеї протичумна лабораторія стала згодом найбільшим в Південній і Південно-Східній Азії дослідним центром по бактеріології і епідеміології та з 1925 року носить його ім'я. З урахуванням того, як його приймали у Великобританії, стає очевидним, що він користувався широкою популярністю.

На Батьківщині про нього практично не говорили. Для Російської імперії він був, в першу чергу, євреєм, для СРСР - мігрантом, а пізніше знову свою справу зробила політика антисемітизму. В Україні про нього майже не згадують. В рідній Одесі Володимир Хавкін лише вдостоївся вулиці в свою честь на відшибі міста - ні пам'ятників, ні пам'ятних табличок, навіть в університеті, де він навчався, немає.

Нагадаємо: