Останні новини

Токсичне море: що загрожує одеситам на пляжах

Наскільки буде безпечно ходити на пляжі у сезон 2021 року.

Пляжний сезон вже не за горами, і нехай кордони Туреччини та Єгипту відкриті, найнадійнішим варіантом в умовах пандемії залишається відпочинок всередині своєї країни. Для одеситів це, насамперед, пляжі міста, але їхній екологічний стан знаходиться під питанням.

Як саме забруднюють море й чи безпечно заходити у воду — розбирався Odesa Live.

Читайте також: Немає чим дихати: як брудне повітря в Одесі провокує рак

Жителі Одеси можуть згадати, як минулого літа лабораторний центр МОЗ щотижня проводив аналізи морської води. І практично кожен раз результати були невтішними — той чи інший пляж визнавали непридатним для купання. Причини цього були різні: то нафтопродукти витікали з “Делфі”, то морські водорості пофарбували воду в жовто-зелений колір, то пройшли сильні дощі. Про стан пляжів попереджала навіть міськрада, однак, офіційних заборон практично не було — здебільшого все мало лише “рекомендаційний характер”, тому люди продовжували купатися. Не можна також не згадати, як відходи неодноразово зливали серед білого дня в районі дельфінарію “Немо”. 


Але яка ситуація чекає одеситів у цей сезон, крім можливого локдауна? Щоб відповісти на це питання потрібно розібратися в джерелах забруднень водного середовища.

Каналізація

Каналізації, яка прокладена в центрі міста, вже понад 150 років — свого часу її прокладали бельгійці. Як зливові, так і фекальні стоки в ній йдуть по одним трубам. Усе це потрапляє не тільки на вулиці, при проривах каналізації або сильних дощах, а й зливається прямо у море, в тому числі й прибережними закладами. Так, деякий процент потрапляє на очисні споруди, але з ними все теж не так просто.В Одесі є дві станції біологічної очистки: “Північна” й “Південна”.

“Очищення на них проходить за допомогою “активного мулу” — застарілої технології, яка не підходить для міських стічних вод Одеси”, — зазначає Владислав Михайленко, аспірант кафедри екології та охорони навколишнього середовища ОДЕКУ.

Активний мул не дозволяє очистити фосфати та інші речовини, які містяться в миючих засобах. Ці елементи потрапляють у воду, і вона починає “цвісти”. Зазначимо, що за якістю очищення стежить “Інфоксводоканал”, який сам і контролює свою діяльність.

“Зараз, наскільки мені відомо, проводяться реконструкції цих споруд, але “Південна” скидає воду безпосередньо в Чорне море, а “Північна” — у Хаджибейський лиман, що теж впливає на стан акваторії”, — говорить Олег Рубель, професор кафедри публічного управління й менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету.

Зазвичай, після сильних дощів, найбільш забрудненими залишаються ці пляжі: Ланжерон, Аркадія, Чайка, Золотий берег. Там розташовуються аварійні виходи зливової каналізації. Тобто, у разі переповнення стоків, весь бруд знову йде безпосередньо в море.

“Зливова каналізація нікому не належить, і це проблема. Вона не перебуває на балансі міста. Так, фактично вона є, але нею ніхто не володіє, а отже, ніхто не несе відповідальності”, — наголошує Владислав Михайленко.

море

Фото: Facebook

Річки

Крім каналізаційних труб у море так чи інакше мають вихід річки. Серед них, наприклад, Дунай, Південний Буг, Дністер, Дніпро. У них часто скидають відходи сільського господарства: добрива, небезпечні пестициди, різну органіку. Все це також впливає на якість пляжів, нехай і не в такій мірі, як попередні причини.

Чим ще небезпечно для здоров’я?

Щоб заразитися цілим спектром захворювань, людині може бути достатньо просто зайти в море.

“В основному це кишкові інфекції, але всі вірусні захворювання теж “плавають у воді” — їх ніхто не скасовував, плюс фіксують холерний вібріон та різні інші збудники: насамперед це колі-індекс, або, простіше кажучи, дизентерія — вона поширена найбільше за все”, — розповідає Олег Рубель.

До того ж, у нас виловлюють деякі види морських організмів (рапани, мідії, морські риби), які накопичують у собі величезну частину забруднюючих речовин. Найактивніше це роблять мідії, адже вони — природні фільтратори води.

“Є правило “десяти відсотків” — з кожним новим рівнем у трофічному ланцюзі збільшується кількість забруднюючих речовин. Якщо мідії мають 1 грам цих речовин, то в рапанів їх буде на 10 % більше. Тобто, рапани їдять мідії, ми їмо рапанів, тож негативний вплив на людей сильніше за все”, — каже аспірант кафедри екології та охорони навколишнього середовища ОДЕКУ.

мидии

Фото: Google

Читайте також: Будувалась під час чуми та пережила падіння бомби: історія та унікальність Одеської мерії - будівлі Старої біржі

Хвилерізи

Хвилерізи потрібні, щоб гасити висоту та силу хвиль, охороняти від штормів акваторію пляжів і порту. Однак, щодо їхньої доцільності вже не перший рік точаться суперечки. Деякі екологи думають, що вони затримують воду на пляжах, інші ж навпаки — не вважають їх проблемою.

“Без хвилерізів та пірсів ми просто не зможемо, адже більшість пляжів в Одесі — штучні, і саме ці споруди дозволяють не розмивати пляжі. Якщо вірити старим фахівцям, які розраховували якість водообміну, то наші хвилерізи якраз зроблені так, щоб вода не застоювалася в прибережній зоні. Правда, їх стан та якість, а також забудова узбережжя, внесли свої корективи. Зараз на деяких пляжах, особливо на “Собачому”, море підійшло вже прямо до пірсу. Там вода застоюється, цвіте й це має негативний ефект. У нормальному стані хвилерізи розраховані так, щоб не шкодити якості води, але зараз є свої нюанси”, — зазначає Владислав Михайленко.

море2

Фото: Голос UA

Як можна поліпшити ситуацію?

Отже, щоби розв’язати проблему, упор потрібно зробити на три основні аспекти.

Перше — модернізувати станції біологічних очисток, бо зараз вони не можуть впоратися зі своїм завданням.

Друге — очистити поверхневий стік: дренажні води й ті, які стікають зі схилів. Теоретично вони теж мають потрапляти в каналізацію й очищатися там, або ж дренажна система має бути такої якості, щоб вони не збирали в собі всі забруднюючі речовини. Однак, у нас ця система знаходиться не в кращому стані — ось чому після дощів рекомендують декілька днів не купатися.

А ще, звісно, потрібно розібратися зі зливовими каналізаціями — теж модернізувати їх і стежити за незаконним зливом відходів у море.

Які прогнози на сезон?

“Прогнози справа важка, тому що цвітіння води в дуже великій мірі залежить від погодних умов. Якщо літо буде спекотним, течія — теплою, а вода — перебувати в штилі, то стічні води будуть потрапляти в акваторію, застоюватися, нагріватися. Будуть розвиватися ці патогенні мікроорганізми, і вода почне цвісти. Якщо буде більше холодних течій, тоді нам може пощастити. Але за прогнозами, як я дивлюся, літо обіцяє бути більш-менш теплим, і вода теж буде високої температури. Тому, ситуація минулих років може повторитися. Ми нічого не змінюємо на станціях очистки, тож ми дуже залежимо від кліматичних умов. Як у Середньовіччі: помоліться Богу дощу, щоби пішов дощ і полив наш урожай. Тільки в нашому випадку доведеться молитися Посейдону”, — заявляє аспірант.

море3

Фото: Facebook

До сезону залишилося буквально 1,5–2 місяці. Яким він буде? Питання актуальне, але відповідь на нього залежить від погоди, кількості злитих відходів й того, наскільки жорсткими будуть карантинні обмеження. 

Нагадаємо:

Головні новини міста коротко та зручно читайте в Telegram Odesa Live. Бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. А ще ми жартуємо та танцюємо в Tik Tok!

Вийти в ефір
22.04