Останні новини

Історія Майдану: як сім років тому Україна змінилася назавжди

Рівно сім років тому, ввечері 21 листопада 2013 року, українці вийшли на Майдан Незалежності. Ця був найвизначніший етап для розвитку подій, які визначили майбутнє України на багато років вперед.

Як починався Євромайдан, нагадав Odesa Live.

Влада вистрілила собі в ногу

21 листопада уряд Миколи Азарова оголосив про те, що Україна не підписуватиме Угоду про асоціацію з Євросоюзом. У ті роки Україна під владою Януковича намагалася повторити “багатовекторну” політику Кучми, підігруючи, то Росії, то Євросоюзу. Перші вмовляли українського президента вступити в Митний союз, так як другі пропонували нашій країні працювати з Заходом. Під кінець свого правління Янукович показав Росії, що віддає перевагу ЄС, але в критичний момент дав задню, і угода з ЄС підписана не була.

Це стало каталізатором для протестів: пізно ввечері, 21 листопада, журналісти, громадські активісти та опозиційні політики зібралися на Майдані Незалежності.

2999cf4f-a865-4d86-9cdf-772df67b1745.jfif

Людей закликали вийти на головну площу країни, і в цьому контексті найбільше запам'ятався пост майбутнього нардепа Мустафи Найєма.

"Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій і друзів. Перепост всіляко вітається!" - писав Найєм, ще не підозрюючи, до чого це призведе.

b1a935572021340caf9619e2e29904ad.png

Втім, одного зриву підписання угоди було замало: в нашій країні відбувалися і більш суперечливі рішення, проте українці залишалися сидіти вдома. 21 листопада все могло закінчитися нічим. Кількість людей, що вийшли "випити кави" з Мустафою Найємом в дощовий вечір, не вражала, та і налаштовані вони були аж ніяк не агресивно.

Що ж ще вплинуло на українців? Багато хто може згадати, що до того кілька місяців поспіль по ТБ крутили сюжети, в яких говорилося, що підписання угоди зробить Україну справжньою європейською державою з усіма благами ЄС. А в один момент всі очікування зійшли нанівець. Значна частина населення, повіривши в євроінтеграційну агітацію під час підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, не сприйняла різку зміну курсу влади. Малий і середній бізнес втомилися від рейдерства та поборів. Великий бізнес - від необхідності ділитися з владою. Лідери “Партії регіонів” не бажали миритися з тим, що всю владу в країні бере в свої руки "Сім'я" Януковича. У свою чергу, ЄС і США були незадоволені, що їх обдурили в останній момент. Сукупність цих факторів призвели до того, що пізніше назвуть Революцією Гідності.

Як ми бачимо, влада своїми діями сама розгорнула народ проти себе. І замість того, щоб взяти ситуацію в свої руки і дипломатично вирішити проблему, 30 листопада силовики жорстоко розігнали активістів, в основному студентів, на київському Майдані Незалежності. Влада мотивувала це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки.

b9a744d5-ee3f-4024-8583-f556a94fc069.jfif

Дії "Беркута" викликали нові протести в Києві та 1 грудня люди зайняли Майдан. З цього часу протести не припинялися. Активісти вимагали відставки уряду та позачергових виборів.

cdc0ce99-3edd-406a-b034-01eff68b1e21.jfif

c2d22f97-381e-4619-b2a2-9b009ab5be80.jfif

У підсумку вся Україна спостерігала за кривавими подіями, які відбувалися в Києві в січні-лютому 2014 року.

b8965c6e-e823-48e8-8d16-663e7aa96eca.jfif

0db1f47f-fe8a-4449-b611-16d5bbb952f9.jfif

<iframe width="640" height="480" src="https://www.youtube.com/embed/qVwLtnZSJIc" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

А потім... Всі пам'ятають, що сталося далі: президент Янукович втік до Росії, а влада дісталася лідерам Майдану. Пізніше відбулася анексія Криму, 2 травня, Донбас... Але це вже історія для іншого матеріалу. 

Спогади учасників

Екс-нардеп Мустафа Найєм: “Я думаю, мало хто тоді розбирався в деталях Угоди про асоціацію України з ЄС. Але важливо, що історія про наближення України до Європи, розпочавшись в 2005 році або навіть раніше, наближалася, навіть протягом трьох років правління Віктора Януковича, якому не дуже вірили, але він декларував і демонстрував це наближення. Здавалося, ще один крок - і все. І це була не самоціль. Я думаю, це була спроба втекти від радянського, імперського минулого, від періоду, коли країна була тісно пов'язана - політично і економічно - з Росією, сиділа на російській газовій голці. Опинившись так близько до своєї мрії, втратити її таким от чином, виглядало як примус, як наказ припинити мріяти. Тому мої відчуття - у людей спрацювала історична емоція, а не якісь формальні речі - торгівля з ЄС або втрата безвізового режиму”.

Олена Синіцина, засновниця освітньої програми в благодійному фонді “Пігулки”: “Коли я згадую 20 лютого, то все одно уявляю двір Михайлівського собору, як стирчить з-під різнокольорових ковдр задубілі ноги і дівчину, яка тільки що дізналася про смерть свого коханого. Я бачила це все своїми очима. Пам'ятаю, як стою у цих ніг, дивлюся на ці яскраві ковдри: зелені, червоні, жовті, з плямами крові на них. Я дивилася і думала, що тепер це все моя відповідальність”.

Оксана Сивак, екс-заступниця міністра охорони здоров'я, медик Майдану: “Коли ми побачили, що людей заарештовують в лікарнях, ми з друзями вирішили відкрити підпільні госпіталі в церквах. І було дуже цікаво, як підтягувалися волонтери, лікарі. Тоді люди поділилися на “свій” - “не свій”. Досить було одного телефонного дзвінка, щоб зрозуміти, допоможе тобі людина чи ні. І одне з розчарувань після Майдану - в тому, що зараз я не завжди розумію, де свій, а де ні. Люди ходять з майдановськими гаслами, але це зовсім інші люди”.

А що сьогодні?

Через сім років в Україні все ще сперечаються, чи потрібен був Майдан чи ні, і чи зміг він домогтися поставлених цілей. Хоча це обговорюється вже не так активно, як кілька років тому. Також ще відкриті кримінальні справи, які покликані відповісти на головне питання: хто стріляв в мітингувальників і правоохоронців взимку 2014-го. Незважаючи на обіцянки минулої і нинішньої влади, точки в цьому питанні поставлено не було. Так, Генпрокурорка Ірина Венедіктова розповіла, що у справах Майдану Офісу генпрокурора здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень. Також у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб.

<iframe width="640" height="480" src="https://www.youtube.com/embed/frnvCCl9sFs" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Щось подібне українці чують щороку. У 2020 році про Майдан згадали після того, як в музеї Революції Гідності СБУ і Нацполіція проводили обшуки - слідчі підозрюють, що на будівництві Меморіалу Небесної Сотні вкрадено понад 100 млн грн. Втім, прихильники Майдану традиційно звинуватили владу в “реванші” за події 2013-2014 років, відкидаючи версію про розкрадання грошей. Також в Києві і інших містах країни відбудеться покладання квітів, вшанування загиблих. Але питання - вони так і залишаться без відповідей.

Нагадаємо:

Вийти в ефір
02.12