Останні новини

“Податок на Google”: навіщо потрібен і чи принесе користь Україні

Ймовірно, великим компаніям доведеться підвищувати вартість на свої послуги

Вчора, 17 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №4184 про так званий “податок на Google”, який пропонує зобов'язати компанії-нерезидентів оплачувати ПДВ. Йдеться про великі фірми, які не зареєстровані в нашій державі, але працюють на її території.

Навіщо потрібен цей закон і яких наслідків варто очікувати в разі його прийняття, розібрався Odesa Live.

Читайте також: Збільшення штрафів та тюремний термін: що може загрожувати українським підприємцям за несплату податків

Про що законопроєкт?

Як пояснив глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики і один з авторів законопроєкту Данило Гетманцев, в Україні відсутній механізм сплати ПДВ з електронних сервісів нерезидентами.

“Щоб сплатити ПДВ, вони повинні зареєструватися в Україні як резиденти, тобто змінити своє резидентство. А це тягне для них негативні податкові наслідки, і вони цього не роблять”, - розповів він.

За словами Гетманцева, законопроєкт пропонує простий механізм оподаткування ПДВ нерезидентів: дозволяє віддалено зареєструватися у електронному кабінеті платника податків, а також сплатити податок у валюті без присутності на території України.

“Такий механізм діє в 83 юрисдикціях світу”, - зазначив він, додавши, що відсутність такого механізму призводить до щорічного недонадходження до держбюджету 3 млрд доларів.

Згідно із законопроєктом, обкладатися податком будуть ті компанії, які надають електронні послуги на 1 млн грн на рік і більше. Не реєстрація тягне за собою накладання штрафу на такого нерезидента у розмірі 100% вартості наданих електронних послуг. Власне, сам податок складе 20% від прибутку. 

Як буде працювати?

Візьмемо за приклад компанію Google і популярний додаток “Play Маркет”. Тут можна купити ті чи інші програми. На даний момент велика частина грошей за покупку направляються Google, а залишок - розробнику додатку. У разі прийняття закону, частина прибутку перенаправлятиметься до держбюджету у вигляді податків. Аналогічні умови будуть для реклами в додатках, YouTube, у пошуковій системі і так далі.

Скоріш за все, податок будуть змушені сплачувати також Apple, Facebook і інші компанії-гіганти на ринку електронних послуг.

Переваги та недоліки

Найбільш очевидна перевага законопроєкту - це поповнення держбюджету. Наприклад, згідно з останнім Меморандумом з Міжнародним валютним фондом, МВФ повинен був направити в Україну кілька траншів, загальною сумою у 5 млрд доларів. За словами Гетьманцева, в рік наша держава зможе заробляти більше половини цієї суми.

Крім того, поріг в 1 млн грн захистить малий бізнес від зайвих збитків.

Однак є і зворотний бік медалі. Скоріш за все, компанії, які будуть обкладатися новим податком, просто піднімуть вартість своїх послуг на ті ж 20%, щоб компенсувати витрати. І тут ми знову повертаємося до малого бізнесу, який може постраждати від такого кроку, оскільки найчастіше саме він користується рекламними сервісами на YouTube та Facebook. І якщо Google (як власник YouTube) і Facebook почнуть платити 20% ПДВ за рекламні послуги, це може призвести до їх здорожчання.

Читайте також: Закони, які все псують: як влада вирішила зайнятися IT-індустрією і чим це загрожує

До всього іншого, як стверджує аналітик Київської школи економіки Юлія Маркуц, у законопроєкті є лазівки.

“По-перше, поріг в 1 млн грн. З одного боку, він захистить від зайвого оподаткування малий бізнес. Але з іншого може створити можливості для дроблення операцій потенційними платниками-нерезидентами та мінімізації податкових зобов’язань, наприклад, через залучення посередників. По-друге, важливо синхронізувати дії Державної податкової служби зі створення веб-порталу для платників-нерезидентів, і вступ законопроекту в силу. Інакше може виникнути ситуація, коли податок буде запроваджений, онлайн-інструменту для реєстрації ще не буде (як часто трапляється в українській державній практиці), і це створить значні складнощі для платників – які, напевно, відчують на собі громадяни, які не зможуть отримати якісь електронні послуги”, - підкреслила аналітик.

Досвід інших країн

Автори законопроєкту посилаються на успішний зарубіжний досвід зі встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг. За останні роки аналогічні закони стали нормою в багатьох країнах світу. Але є і відмінності.

Наприклад, ставки податку можуть бути від 5% до 27%. Також у багатьох країнах немає порогової суми, як в Україні, через що компанії-нерезиденти зобов'язані платити податок, навіть якщо оформили протягом року всього одну операцію.

Але незважаючи на відмінність, суть ідеї приблизно однакова. І цей той випадок, коли в Україні приймається дійсно правильний і вигідний для держави законопроєкт. Питання лише в тому, чи зуміють його вірно реалізувати на теренах нашої держави.

Нагадаємо: 

Головні новини міста коротко та зручно читайте в Telegram Odesa Live. Бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. А ще ми жартуємо та танцюємо в Tik Tok!