Останні новини

День виборів: кого і як обирали в 2020 році в різних країнах

2020 рік багатий на події, в тому числі і на вибори. Не встигли ми відстрілятися на місцевих виборах в Україні, як всі почали стежити, як вибирають президента в США . Також свіжі в пам'яті протести в Білорусі.

Odesa Live розбирався, як проходили вибори в різних країнах земної кулі.

Ворог Китаю і передвоєнні вибори

Першими естафету у виборах 2020 року прийняв Тайвань, де в січні обирали нового президента. На розчарування Китайської Народної Республіки, главою держави була переобрана Цай Інвень, яка вела передвиборчу кампанію під гаслами "опір Пекіну і захисту Тайваню" та встала на сторону протестного руху в Гонконзі. Її головний оппонент Хао Куо Ю виступав за політику компромісу щодо Пекіна і звинувачував Цай Інвень в непотрібному загостренні конфлікту з КНР.

Відносини між Тайванем і Китаєм загострилися в 2016 році, коли президентом стала Цай Інвень. Пекін вважає Тайвань бунтівною провінцією, яка повинна бути возз'єднана з КНР навіть шляхом застосування сили. На світовій арені ізоляція Тайваню посилюється. В як незалежну державу його нині визнають лише 15 країн. Чотири роки тому таких країн було 22.

У лютому відбулися парламентські вибори в Азербайджані. Вони повинні були пройти в листопаді цього року, проте в 2019 році депутати від правлячої партії “Новий Азербайджан” запропонували ініціативу розпуску Національних Зборів Азербайджану - парламенту.

За даними ОБСЄ, вибори пройшли з численними порушеннями, на що глава держави Ільхам Алієв заявив, що що міжнародні спостерігачі ставляться до виборів в Азербайджані упереджено. До слова, перемогу здобула саме партія президента “Новий Азербайджан”, яка взяла в парламенті 72 місця з 125.

Вибори у сусідів

У червні і липні цього року пройшли перший і другий тури відповідно президентських виборів у наших сусідів - в Польщі. В першу чергу, вони цікаві тим, що відбулися в умовах пандемії коронавіруса. Щоб убезпечити населення, правляча партія "Право і справедливість" запропонувала провести голосування по пошті, але ініціативу розкритикували опозиціонери. Крім них, проти такої форми виборів виступила профспілка працівників пошти: листоноші елементарно побоювалися за своє здоров'я. Влада вирішила цю проблему просто - змінила главу "Польської пошти", призначивши на це місце заступника міністра оборони. ЗМІ тоді жартували: всіх листонош призвуть до армії і вибори пройдуть як по маслу. Проте, противники "виборів поштою" знайшлися навіть у правлячій коаліції.

В кінцевому підсумку, вибори відбувалися традиційним способом, хоча “поштове голосування” повністю не скасували. Наприклад, дистанційне голосування проходило в населених пунктах з високими показниками захворюваності коронавірусом.

Перемогу здобув чинний президент Анджей Дуда.

Бацька vs народ

Вибори у ще одних сусідів - Білорусі - прогриміли на весь світ. Вшосте на президентський пост балотувався беззмінний Олександр Лукашенко. Крім представників від так званої “опозиції”, які були суто технічними кандидатами, спочатку йому склали конкуренцію блогер Сергій Тіхановський, дипломат і екс-глава “Белгазпромбанка” Віктор Бабарика і творець “Парку високих технологій” Валерій Цепкало. Однак перших двох затримали і взяли під варту, а Цепкало сховався з сім'єю в Польщі. Місце Тіхановського зайняла його дружина Світлана. 

Після оголошення попередніх офіційних результатів, судячи з яких Лукашенко знову став президентом, у багатьох містах країни спалахнули масові акції протесту, які намагалися придушити силовики. Останні акції проходили в жовтні.

Розбиралися на місцях

Виборчі баталії не обійшли стороною і Україну, де в жовтні відбулися вибори в місцеві органи самоврядування. Що стосується Одеси, то в міськраду пройшли партії: "Довіряй ділам" чинного міського голови Геннадія Труханова, "Опозиційна платформа - За життя", "Слуга народу", "Європейська Солідарність" та "Партія Шарія".

Що стосується виборів мера Одеси, то 15 листопада нас чекає другий тур, де за мерське крісло боротимуться чинний міський голова Геннадій Труханов і народний депутат ВР ІХ скликання від “Опозиційної платформи - За життя”  Микола Скорик.

Прозахідний проти промосковського

У ще одних сусідів - в Молдові - також проходять президентські вибори. 1 листопада відбувся перший тур, за результатами якого лідеркою стала експрем'єрка і голова партії PAS Майя Санду з 36,16% голосів. За нею розмістився діючий президент Ігор Додон - 32,61%. Саме вони зійдуться в другому турі 15 листопада.

Судячи з розподілених голосів, лідером є Санду, однак експерти не списують Додона з рахунків. Прогнозується, що велика частина виборців Ренато Усатого, який зайняв 3-е місце з 16,9% голосів, віддасть перевагу саме нинішньому президентові.

Цікаво, що Молдові склалася ситуація, яку ми неодноразово бачили в Україні. Так, у Санду прозахідна орієнтація, вона - прихильниця ідеї об'єднання Молдови з Румунією, бачить країну частиною сім'ї Євросоюзу і позиціонує себе активним борцем з корупцією. Санду відкрито підтримують західні політики. У свою чергу, президента Ігоря Додона прийнято вважати проросійським президентом. Основним своїм завданням на новий термін він вважає врегулювання придністровського конфлікту і возз'єднання країни. Відносно зовнішньої політики, він робить ставку на підтримку саме Росії.

Тобто, прозахідний політик знову зустрінеться з промосковським.

Битва за Білий дім

Головна політична подія в усьому світі - це президентські вибори в США, де головними кандидатами на пост глави держави були президент США Дональд Трамп і екс-віце-президент США Джозеф Байден.

У зв'язку з коронавірусом, Демократична партія лобіювала ідею про голосування поштою, чому до останнього чинили опір Трамп і республіканці. У підсумку, саме фактор “поштового голосування” визначив хід виборів. Якщо спочатку кандидати йшли буквально “ніздря в ніздрю”, то в спірних штатах лідирував саме Трамп, що могло принести йому перемогу. Однак в один момент Байден почав різко набирати голоси, випередивши конкурента. Республіканці одразу ж заявили про фальсифікації виборів, так як демократи підкреслили - просто почали рахувати голоси “поштових бюлетенів”, і більшість була саме за Байдена.

Важливо підкреслити, що Байден офіційно не прийняв пост, тим не менш, світові лідери привітали його перемогою, а американські ЗМІ не ставлять під сумнів цей факт.

Нагадаємо:

Вийти в ефір
04.12