Останні новини

Човном, велосипедом чи пішки: як одесити підкорюють світ

Як потрапити в книгу рекордів Гіннеса і відправитися в подорож мрії.

Мешканець Івано-Франківська Роман Шутка піднявся на засніжену Говерлу разом із велосипедом. Зазвичай сходження займає приблизно 3 години, але Роман витратив на нього майже вдвічі більше часу — у цьому винен двоколісний транспорт, який довелося нести на собі. Екстремальні подорожі та сходження давно не дають спокою багатьом прихильникам адреналину та рекордів.

Хто з одеситів зважився вирушити в поїздку всього свого життя — розбирався Odesa Live.

Читайте також: Історія одесита, який побачив народження Всесвіту: відкриття і втеча з СРСР Георгія Гамова

Руслан Верін

Якщо мова зайшла про велосипеди, то не можна не згадати Руслана Веріна — одеського мандрівника, який самотужки на двох колесах перетинає не країни, але континенти: Африку, Азію, Південну та Центральну Америку, а в одній зі своїх перших подорожей він об’їхав навколо Чорного Моря. Загалом на його рахунку понад 60 000 кілометрів, і це число продовжує зростати — зараз Руслан подорожує по США, щоправда, вже на мотоциклі.

У 2020 році він піднявся на вулкан Утурунку — найвищу точку Болівії разом із велосипедом, де й заночував на висоті в 6 000 метрів. Так одесит встановив рекорд України за найвище сходження з двоколісним транспортом.

Звісно, за роки подорожей із ним багато чого траплялося: у нього намагалися вкрасти велосипед, йому вдалося врятуватися від нападу дикого слона в Африці, він спав у наметі під Північним сяйвом в -32 градуса за Цельсієм, перетнув найбільший у світі солончак Уюні і проїхав від Одеси до Сінгапуру.

Більш докладно про його пригоди можна дізнатися на YouTube каналі, де Руслан регулярно викладає відео-звіти про свої поїздки.

верин

Фото: Google

Теодор Рєзвой

У 2001 році Теодор Рєзвой, заслужений майстер спорту України, один перетнув Атлантичний океан на човні без мотора і вітрила. Він став чотирнадцятою людиною у світі, яка успішно здійснила таке плавання. Його 7-метровий човен називався “Одеса” — на ньому були встановлені сонячні панелі, які заряджали акумулятори для GPS, супутникового телефону, камери й пристрою, без якого посеред океану не обійтися — опріснювача води.

Стартував одесит від гавані міста Сан-Себастьян, що на півночі Іспанії. Початок подорожі, до речі, збігся з національним святом — 12 жовтня іспанці відзначають День Колумба. Сам перехід зайняв 67 днів і закінчився на острові Барбадос, що знаходиться в східній частині Карибського моря. Сумарно Теодор пройшов на веслах понад 5 000 кілометрів. Гребти доводилося по 12 годин на день, а з коригуванням маршруту йому допомагали диспетчери зі штаб-квартири Товариства океанських веслярів у Лондоні.

Заради безпеки мандрівник прив’язував себе тросом і завжди знаходився на палубі в рятувальному жилеті. Через те, що на човні не було ні вітрила, ні мотора, йому доводилося враховувати течії та погодні умови, щоби прибути саме в точку призначення. На всю пригоду він витратив близько $100 000.

У 2005 році Теодор спробував перетнути Індійський океан, але, на жаль, сезон штормів вніс свої корективи в плани одесита — йому довелося зупинитися біля Кокосових островів і відкласти мрію на якийсь час. А у 2013 році він зі своїм товаришем Євгеном Стояновим на мопедах проїхав за таким маршрутом: Одеса — Владивосток — Улан-Батор — дорога зайняла понад 15 000 кілометрів. Ця подорож, як і перехід через Атлантику, увійшли в міжнародну книгу Гіннеса.

теодор

Фото: Google

Такі довгі і важкі пригоди вимагають не тільки серйозної підготовки, як фізичної, так і моральної, а й грошей: особистих або спонсорських. Однак, від цього прихильників екстремальних подорожей менше не стає, тому пропонуємо вам познайомитися з історіями і враженнями деяких одеситів.

Читайте також: Краще для здоров'я, але погано для регіонів: як вплине на Україну скасування переведення годинників

Патагонія

Віталій Оплачко — капітан далекого плавання, професійний мандрівник, громадський діяч, меценат, знавець живопису і літератури, колишній дисидент і дослідник.

“Колеса намотують кілометри. Я їду по Національному парку Пумалін. Це найбільший заповідник в Чилі та абсолютно унікальний куточок дикої природи в світі. 2889 квадратних кілометрів дощового лісу, озер і фіордів належать, як його прийнято називати, екобарону американцеві Дугу Томпкінсу. Тут прокладені доглянуті стежки і доріжки, в'їзд безкоштовний. Ліцензії на ловлю риби видаються тільки місцевим жителям. Вирубка лісу, особливо андинської модрини та фітцройі, категорично заборонена. До речі, назва “фітцройа” дана по імені капітана знаменитого корабля “Бігль”. Не здивуюся, якщо дізнаюсь, що цьому незвичайному дереву (воно живе близько 4000 років!) Ім'я дав сам Чарлз Дарвін”, — розповідає мандрівник про свою подорож по Патагонії.

оплачко

Фото: Віталій Оплачко

Сходження на Кіліманджаро

Аніта Ходеева сплавлялася по річці Катунь — одній з найбільших річок на Алтаї, пройшла на ній поріг Шабаш, була у базовому таборі Евересту, ходила навколо Манаслу (Гімалаї) і піднімалася на Кала-Патар (5 643 м).

“Найкрасивіші світанки зазвичай трапляються саме в горах. Щоб піднятися на вершину, часто доводиться виходити в найхолодніший і безрадісний нічний час. Так було й того разу, коли я залізла на найвищу точку Африки — Кіліманджаро. Сходження НЕ далося мені легко, до того ж, я зайшла на вершину тільки з другої спроби. Але це того варте.

Пам’ятаю як зараз: ми йдемо по схилу гори, у теплих пуховиках, а ніздрі обпалює холодне гірське повітря. Усе, що можна розгледіти — це пляму світла перед собою (спасибі налобному ліхтарику) і ланцюжок маленьких мерехтливих крапок попереду (це ліхтарики тієї команди, яка вийшла трохи раніше нас).

Йти дуже важко, і повітря в легенях катастрофічно не вистачає. Але ти робиш крок, потім ще, і ще… Й ось нарешті небо починає світлішати. Потроху воно змінює свій тон, і в якийсь момент з-за обрію випливає сонячний диск. Непередавані емоції, я вам скажу! Відразу стає тепліше: і навколо нас, й у кожного на душі. З’являється впевненість: ми всі дійдемо! Ось такі вони — світанки в горах”, — зазначає спортсменка й мандрівниця Аніта Ходеева.

ходеева

Фото: Аніта Ходеева

Ніч у Фінляндії

І, наостанок, невелика історія автора цієї статті з його одиночної подорожі по Скандинавії на велосипеді:

“Одного вечора я приїхав у місто Ювяскюля, що в центральній Фінляндії, менш потрібно було або знайти там хостел, або пошукати десь місце для намету. Я зупинився на мосту, щоби трохи перепочити, бо був дуже виснажений, та знайти з’їзд із траси, як раптом мені на зустріч виїхала велосипедистка. Я помахав їй рукою, вона зупинилася й ми розговорилися. Вона запитала, чи є мені де переночувати — я відповів їй, що ні. І тоді вона сказала наступне: “Слухай, може переночуєш у мене? Тільки я спочатку подзвоню своєму чоловікові й запитаю, чи не буде він проти.” Я в шоці бурмотів слова подяки й не вірив, що мені дійсно запропонували таку можливість. У результаті її чоловік був не проти — ми поїхали до них додому, де вони мене нагодували, допомогли з ремонтом велосипеда й дозволили залишитися на одну ніч. Перед сном ми з ними довго обговорювали серіали, ландшафт Фінляндії, особливості менталітету та інші дрібниці. Взагалі, історії на кшталт такої не рідкість серед мандрівників, але зі мною це було вперше” — розповідає Ростислав Лушин, автор статті.

трип

Фото: Ростислав Лушин

Багато подорожей дійсно вимагають витрати певних фінансів: оплата авіаквитків, номерів, їжі та інших речей. Втім, брак грошей це ще не вирок — навіть із порожнім гаманцем можна проїхати навколо світу та отримати масу вражень. Для цього не потрібні ні долари, ні навіть компанія — тільки сміливість та бажання. І нехай зараз, через пандемію, перетинати кордони стало трохи складніше, це не причина відмовлятися від своєї мрії.

Нагадаємо:

Головні новини міста коротко та зручно читайте в Telegram Odesa Live. Бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. А ще ми жартуємо та танцюємо в Tik Tok

Вийти в ефір
15.04