Останні новини

Чорнобиль - 35 років тому: історія одеського ліквідатора, міфи та секрети КДБ

Як спецслужби приховували проблеми на АЕС і на що довелося йти, щоб врятувати країну від нової трагедії

26 квітня весь світ в черговий раз згадує найбільшу катастрофу в історії атомної енергетики: рівно 35 років тому на Чорнобильській АЕС вибухнув реактор у четвертому енергоблоці. В результаті аварії в атмосферу потрапила величезна кількість радіоактивного пилу, яка поступово осідала на землю, а залишки реактора продовжували вивергати радіоактивні речовини.

Що сталося в 1986 році, згадував Odesa Live.

Читайте також: Куди бігти і де ховатися - в якому стані знаходяться одеські бомбосховища

Рятуючи світ

Одними з перших, хто взяв участь у ліквідації аварії, були працівники пожежної охорони. Сигнал про пожежу на АЕС було прийнято 26 квітня 1986 року в 1 ч. 28 хв. Вже до ранку в зоні аварії знаходилося 240 чоловік особового складу Київського обласного управління пожежної охорони. 

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ttpzZXDNKQ8" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Відео: Студія Peredova

Урядова комісія звернулася до військ хімічного захисту з метою проведення оцінки радіаційної обстановки, і до військових льотчиків для надання допомоги у гасінні пожежі активної зони. Спочатку передбачалося, що реактор цілий, а вибух стався десь в системі охолодження.

До слова, прийнято вважати, що пожежники, які прибули на місце аварії першими, всі загинуло. Однак з 40 померли шестеро. Решта, отримавши величезні дози радіації, які часто перевищували смертельні, вижили завдяки зусиллям лікарів. Так, командир розрахунку Леонід Телятников дожив до 2004 року, померши у віці 70 років. Частина пожежників з тієї групи живі і сьогодні.

Чорнобиль

Фото: Zen

Пізніше, коли став відомий масштаб трагедії, населення Прип'яті та інших прилеглих поселень евакуювали. Почалася довга і вперта боротьба зі зруйнованим реактором, який продовжував нести небезпеку. Шахту блоку з палаючим графітом засипали сумішшю карбіду бору, свинцю і доломіту, а після завершення активної стадії аварії - латексом, каучуком і іншими розчинами.

Чорнобиль

Фото: DW

Читайте також: Занепад “Куяльника” - конфлікти навколо санаторію та повільна смерть курорту. Частина І

Паралельно з цим була загроза прогорання нижньої частини реактора і потрапляння радіоактивних речовин до підреакторномого басейна - це спричинило б за собою ядерний вибух, який, за розрахунками радянських фізиків, викликав би випаровування палива у трьох інших реакторах, зрівняв з землею 200 квадратних кілометрів, знищив Київ, забруднив систему водопостачання, яка використовувалась 30 мільйонами жителями, і на більш ніж сторіччя зробив північну Україну непридатною для життя.

Цей фрагмент є одним з найбільш драматичних у серіалі НВО “Чорнобиль”, де показано, як троє добровольців повинні були проплисти по затоплених тунелях, відкрутити заслінки, щоб відкачати воду. З урахуванням рівня радіації, трьох “дайверів” називали смертниками. Протягом багатьох років вважалось, що всі троє незабаром померли, але це не так. Бориса Баранова не стало у 2005 році у віці 64 роки. Олексій Ананенко і Валерій Беспалов все ще живі. 

Чорнобиль

Фото: DW

До слова, Валерій Беспалов є випускником Одеського політехнічного інституту (зараз університет зі статусом Національний, - ред.).

“Коли наша група пройшла приблизно половину шляху до засувок ми проходили вхід у транспортний коридор четвертого реактора. В той момент Борис Баранов висунув датчик військового дозиметра в прохід цього коридору, і я побачив на шкалі приладу зашкал по всіх діапазонах. Після цього Борис дав команду рухатися дуже швидко! Перебігаючи небезпечний коридор, я не втримався, озирнувся назад і побачив гігантський чорний конус фрагментів підірваного реактора упереміш з бетонною крихтою, яка обсипалася зверху через технологічний отвір з центрального залу. У роті з'явився знайомий присмак металу”, - згадував Беспалов.

Секретні матеріали

Державний архів Служби безпеки України оприлюднив секретні документи КДБ про аварію на Чорнобильській АЕС. Серед паперів є свідчення про інциденти, які сталися на ЧАЕС задовго до 1986 року.

Так, в 1982 році на 1 енергоблоці стався значний викид радіоактивних речовин, у доповіді КДБ тоді говорилося про “вжиті заходи для недопущення панічних і провокаційних чуток”. У 1984 році аварійні ситуації були на 3 та 4 енергоблоках. У 1983 році керівництво Москви отримало інформацію, що ЧАЕС є однією з найнебезпечніших атомних станцій у СРСР через відсутність засобів безпеки. У разі аварії радіоактивність оцінювалася “у 60 разів вище, ніж при вибухах атомних бомб в Хіросімі і Нагасакі”.

Читайте також: Майже 40 років за секунди - як змінювалися Одеса та область з 1984 року

8 липня 1986 року з'явилася директива, яка засекречувала всі деталі аварії на ЧАЕС: її причини, характер руйнувань, склад суміші, викинутої у повітря під час вибуху, радіаційну обстановку, масштаби робіт по ліквідації, захворюваність і інші. Через рік кореспондент французької газети намагався вивезти за кордон зразки грунту і води з Прип'яті. Однак у секретній доповіді КДБ відзвітували, що взяті іноземцем зразки підмінили на радіоактивно чисті.

Одеські ліквідатори

Чорнобиль

Фото: Офіційний сайт Одеської мерії

Сьогодні в Одесі проживають 2363 громадянина, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них:

  • 1533 учасника ліквідації наслідків аварії, у тому числі 931 особи з інвалідністю;
  • 598 постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі 223 дитини у віці до 18 років, які мають відповідний статус;
  • 232 вдови, яким надано статус за померлих ліквідаторів, чия смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Як згадував Сергій Петров, який служив в Одеському полку, його покликали на ліквідацію наслідків аварії у 1987 році. Там він повинен був провести два місяці, але пробув півроку.

“Ми ліквідували наслідки на станції, у місті Прип'ять і рубали рудий ліс. Ще ми знищували дачні селища. Уявляєте, під'їжджає великий бульдозер, риє яму, потім зариває будинок, а місце рівняє. Все, немає більше дачного селища. Також було таке селище Бураковка. Там були величезні ями, викладені бетоном. Всі машини з усього району привозили туди речі. До будинків підганялися КАМАЗи один до одного, ми заходили до квартири і викидали прямо з вікон холодильники, меблі, все, що є. Найстрашніше, коли ти викидаєш дитячу коляску. Потім все це ховалося у тих ямах в Бураковці. Десь на другий тиждень у мене почався кашель, у горлі дерло сильно, потім став різко підвищуватися тиск. Надихалися ми там радіоактивним пилом. Якщо чесно, я три роки після Чорнобиля не пам'ятаю себе, де я був, що робив. Нічого не пам'ятаю. Тільки через три роки у мене почали відновлюватися спогади. Настільки була вражена пам'ять опроміненням. У нас шрамів немає, в нас кулі не потрапляли, але всередині ніхто не знає, що у нас, як вражені всі органи”, - розповідав Сергій Петров.

Зона зараз

Чорнобиль

Фото: Live journal

У розумінні багатьох людей Зона відчуження - це небезпечна територія, де рівень радіації перевищує всі допустимі норми. Однак, це не зовсім так. Більшість радіоактивного "бруду", викинутого з четвертого реактора ЧАЕС, розпалася природнім шляхом. Рівні радіації у популярних серед туристів місцях Зони, або не перевищують норми в 0,3 мікрозіверта на годину, або перевищують її не настільки, щоб становити загрозу для здоров'я навіть при тривалому перебуванні.

Більш того, природа “задихала на повні груди” після того, як основна маса людей покинула ці місця. У Рудому лісі, одному з найбільш постраждалих від радіації місць Зони, швидко росте популяція рисі, лосів, зубрів, ведмедів, видр, бобрів та інших тварин, які практично не зустрічаються в інших місцях.

Чорнобиль

Фото: Аргумент 

Правда, це не означає, що Зону відчуження можна заселяти знову. Все-таки, ще існують осередки, де рівень радіації підскакує у десятки і навіть сотні разів.

Тому атомна станція, “мертве місто” Прип'ять і їх околиці поки що залишаються німими свідками трагедії, яка сталася 26 квітня 1986 року.

Нагадаємо: 

Головні новини міста коротко та зручно читайте в Telegram Odesa Live. Бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. А ще ми жартуємо та танцюємо в Tik Tok!

Вийти в ефір
09.05